Саджанець абрикоса Мелитопольский ранній

Сорт абрикосу Мелітопольський досить старий, а тому випробуваний. Вдале поєднання в собі сили зростання, великоплідності, ранньостиглості та солодощі дозволяють йому не один десяток років залишатися одним із лідерів Мелітопольський ранній отриманий понад 60 років тому, 1947 року. Цього ж року був внесений до Держреєстру і одного з батьків раннього Мелітопольського — абрикос Краснощокий. Мелітопольський ранній з’явився у Держреєстрі України 1980 року. Другий батько – узбецький сорт Ахрорі, що має виняткову ранньостиглість. Його плоди дозрівають на батьківщині вже на початку червня.Ця якість передалася і Мелітопольському ранньому, ягоди якого встигають у 20-х числах червня, на 12–16 днів раніше, ніж у Краснощокого. Від останнього дісталися також самоплідність, висока врожайність, великий розмір ягоди та розтягнутий термін дозрівання плодів. Дерево у цього сорту середньоросле із зворотно-пірамідальною кроною, середньозагущене. Цвіте та плодоносить на однорічних пагонах та шпорцях. Скороплідність середня, перші ягоди з’являються на 5-6-й рік. Самоплідність висока. Стійкість до бактеріального раку кісточкових висока, до моніліозу – середня. Мелітопольський ранній має гарну зимостійкість деревини та плодових бруньок, а за зимостійкістю генеративних бруньок перевершує абрикос Червонощокий. Плоди великі, за розміром більше, ніж у Ахрорі, але менше ягоди Червонощокого. Середня вага абрикоса – 35-45 г, іноді досягає 50-60 г. Колір жовто-оранжевий, зі слабким малиново-червоним рум’янцем. Плоди мають широкоовальну, дещо стиснуту з боків форму. Поверхня злегка опушена, бархатиста, тонка шкірка. Смак винно-солодкий, приємний. М’якуш соковитий, середньої щільності, оранжевого кольору. Середніх розмірів кісточка відокремлюється не дуже добре. Ця властивість дісталася від узбецького батька. Ядро у кісточки солодке, їстівне. Сорт десертний, але заготівлі з нього теж виходять непогані. Плоди мають відмінну транспортабельність і лежкість.