Виноград Ізабелла

Виноград Ізабелла сильнорослий сорт з універсальним призначенням плодів, невибагливий до догляду та стійкий до морозів. Дозрівання ягід – пізніше, грона великі, має темно-зелене листя середнього розміру. Один гроно має середню вагу близько 140 грамів. Ягоди середнього розміру, овальні або округлі, чорного забарвлення, з сизуватим відтінком, на поверхні товстої та міцної шкірки рясний восковий наліт. М’якуш слизовий, з кісточками. Смак приємний, солодкий, є сильно виражений суничний аромат. На ділянці з південного боку викопують яму розмірами 80х80 см. На дно кладуть дренаж заввишки 10 см з битої цегли або щебеню . Зверху засипають родючим ґрунтом, що складається з викопаної землі, змішаної з перегноєм, золою та суперфосфатом. Рясно поливають. Догляд за виноградом: У перший рік після посадки догляд за саджанцем полягає в розпушуванні ґрунту, поливі, обробці винограду від хвороб та шкідників, а також на початку робіт із формування майбутньої лози. Грунт для посадки: Виноград Ізабелла найкраще почувається на легкій землі, в ній рослині простіше рости і отримувати всі поживні речовини, включаючи вологу і кисень. Ідеальним у цьому відношенні є чорнозем і змішаний грунт, що складається з піску, органіки, що перепріла, мінеральних речовин, дрібних каменів. У такому ґрунті рослина почувається чудово, а тому перших ягід довго чекати не доведеться. Підготовка до зими: Стійкість винограду Ізабелла до морозів залежить і від того, чи встигла визріти деревина. Зріла лоза має коричневий колір, залишається теплою під час заморозків і видає характерний тріск при згині, не ламаючись при цьому. Плеті з зеленою деревиною, що не визріла, слід видаляти під час осінньої обрізки, так як вони не тільки не перезимують, але ще й створять ризик ураження прихованого винограду грибками і пліснявою. Місце для посадки: Ділянка для посадки винограду повинна розташовуватися із західної, південної та південно-західної сторони будівлі або іншої будівлі. Для нормального росту та розвитку рослині необхідна велика кількість світла та тепла. Фахівці рекомендують культивувати таку ліану в середній частині схилу, тому що в нижній частині висока ймовірність його підмерзання. Між будь-яким деревом і виноградом слід дотримуватись дистанції не менше 5-6 м. Розмноження винограду: Для нього використовують здерев’яні живці винограду, які заготовлюють під час осінньої обрізки кущів. Нарізають живці з визрілої лози діаметром не тонше олівця з рівномірними по довжині міжвузлями і з двома-трьома очками. Чим довші чубуки, тим краще вони зберігаються. Нижній зріз робиться під кутом 45 º на 3-4 см нижче за нирку.